Жив собі маленький котик на ім’я Лапка. Він був дуже сором’язливим, але мріяв побачити справжнє диво. Кожного ранку Лапка визирав з-за дерева і запитував:

– Що там? Можливо, вже з’явилась моя мрія?..

За деревом змінювались дні й кольори, сонце ховалось і поверталось. Але Лапка не здавався. Він вірив, що якось побачить не просто світ — а світ, який його чекає.

Одного дня він побачив дітей з пензликами, яскраві фарби і радісні обличчя.

І тоді зрозумів:

Диво — це коли ти твориш разом з іншими.

І перестав ховатись.